- Доброго ранку! Мене звуть Катерина, я з управління соціального захисту Солом'янській РДА. Хочу поговорити з вами з приводу допомоги хлопчику-сироті. Саме так почалося знайомство з чудовим хлопчиськом, Андрієм Устименко. Андрійкові 15 років. Він дорослий і самостійний хлопець. Сам перебуває в лікарні, сам приймає ліки, сам стежить за гігієною і сам робить себе перекуси.
Два місяці тому хлопець почав багато пити, по 10-15 літрів в день. Паралельно почав втрачати зір. Дійшло до того, що навіть у популярній соцмережі він бачить тільки картинки і насилу може прочитати слова.
Працівники центру, де знаходиться Андрюша, стали возити по лікарях, шукаючи причину такого різкого погіршення. У лікарні хлопчикові зробили необхідні обстеження і виявили пухлину головного мозку. Так він опинився в онкоцентрі на Верховинній, 69.

Зараз пройдена перша хімія. Вона була «забійною». Переніс її хлопчисько добре і була надія, що відразу після відключення крапельниць, Андрій зможе поїхати на кілька днів в центр. Але хіміопрепарати Холоксан, Цисплатин, Ендоксан не залишили шансу: аналізи «впали» відразу ж після закінчення блоку. Поїздка додому відміняється!
Але ніхто ніс вішати не збирається! Андрій сповнений оптимізму і ввічливості! Він налаштований тільки на перемогу і виконує всі рекомендації лікарів!
На даний момент план такий: 3 блоки хіміотерапії (один уже пройдено), МРТ, променева терапія. Паралельно буде ще консультація у професора Желудкової і нейрохірургів на предмет можливості видалення цієї пухлини. Загалом, ще працювати і працювати, лікуватися і лікуватися. І, природно, стає питання фінансів.
На щастя, на даний момент потрібні хіміопрепарати, антибіотики, протигрибкові препарати є в відділенні. Але є і ті витрати на ліки, супровід, обстеження тощо, що не покриваються державою. Зазвичай такі витрати лягають на плечі батьків.
Андрійкові не пощастило. Кілька років тому він, разом з сестричкою, виявився тягарем для мами з татом. Їх позбавили батьківських прав і діти опинилися в центрі соціальної реабілітації «Наші діти». З рідних у хлопчика є тільки бабуся, яка з об'єктивних причин не може оформити опіку над онуками. Але вона дуже переживає за онука. Кожен день після роботи вона приходить до Андрюші в гості, намагається принести йому щось смачне, посидіти з ним. Не дивлячись на перенесений інсульт і погане самопочуття, бабуся Наташа працює листоношою. Щоб зробити онукам приємне і щось купити, вона економить на власному харчуванні.

Витрати по лікуванню хлопчика вона не може взяти на себе, як би їй цього не хотілося. Більш того, навіть бути з ним на хімії цілодобово вона не може, по-перше, втратить роботу (єдине джерело доходу), а по-друге через поганий зір вона не може виконувати ті дії, які потрібні.
Тому перша потреба Андрійка - це доглядальниця під час хімії, яка цілодобово перебуватиме з хлопчиськом. На цю хімію нам вдалося знайти двох медсестер, які працюють в Охматдет, які погодилися на такого роду підробіток. Вартість таких послуг - 7000 грн за хімію (1000 грн на добу). Поки що між хіміями Андрій знаходиться сам, за ним доглядають по черзі мами відділення. Але, цілком можливо, що наступного разу нам все ж потрібні будуть люди, які зможуть бути з Андрієм і під час всього його знаходження в лікарні.
По-друге це супутні ліки, витратні матеріали та обстеження. Здається, що це дурниця. Але це далеко не так. Наприклад, вчора ми замовили хлопчикові «по дрібниці» прості ліки від розладу шлунка і кальцій і це «вилилося» все в 800 грн! А що говорити вже про МРТ, якщо його треба буде робити в платній клініці?
По мірі виникнення потреб ми будемо більш детально про них писати, а поки що ми розуміємо, що на всі ці «дрібниці» потрібно буде не менше 50 000 грн. Чужих дітей не буває. Цю фразу ми чуємо дуже часто. В даному випадку Андрій - наш спільний дитина і ми просто зобов'язані зробити все можливе, щоб хлопчисько видерся. Крім добрих людей, йому просто нема кому допомогти!

Із вдячністю,
команда Фундації 24.12.2019