Тепер уже можна писати сміливо. Останні 7 місяців Євочка була в хоспісі. Коли в червні стало ясно, що хвороба повернулася, було прийнято рішення провести останні дні саме там, де не буде болю.
Завдяки діям медичного персоналу хоспісу на Верховинній, 69, наша дівчинка протрималась 7 місяців. Весь цей час вона не відчувала болю і була в надійних руках.
... 11 довгих років. Років надії, важкого лікування, років мрій і важкої праці. Єва була найсильнішою з тих, кого я знаю. Вона хотіла жити, у неї були плани на майбутнє, вона витягала себе як могла. І малювала. Малювала, малювала, малювала ...
Останній тиждень був дуже важким. Через нестачу кисню, майже не припинялися панічні атаки. Єві було дуже страшно.
Вчора Господь вирішив припинити її страждання.
Жовтої лихоманки книга малюнків, про яку так мріяла Єва. Не стала вона ілюстратором, як мріяла ...
- Я не боюся! Тепер я вільна!
Лети, наша дівчинка, лети! Туди, де ти зможеш вільно дихати. Де ти будеш бігати, не боючись зламати протез. Де немає болю, немає сліз.
Лети, дівчинка! Лети!
А ми залишимося тут, на цій грішній землі. Наш шлях ще не скінчився. Молися там за нас, дівчинка. І прости за все...
Попрощатися з Євою можна завтра, 31.03.20, о 13:00 на Байковому кладовищі.
Допомогти провести дівчинку в останній путь можна, перерахувавши кошти на карту мами:
5168 7427 0140 8738 Сімчук Світлана Іллівна
