От правду ж кажуть: хочеш насмішити Бога - розкажи йому про свої плани.
Ще на початку березня перед нами постало завдання, яке було досить важко виконати. Малого Захарчика виписували з ОХМАТДИТу і потрібно було перевезти його додому, в Івано-Франківськ. Рідне місто нашого героя було в червоній зоні карантину, добратись потягом було не реально. Виділяти машину швидку допомогу лікарня не могла і ми планували вже шукати кошти для оренди реанімобіля.
Та сталось не так, як гадалось.
За декілька днів до призначеного дня Х хлопчик раптово почав задихатись. Ліля, мама Захарчика, вчасно зреагувала, підняла лікарів. Малюка забрали в реанімацію.
Майже 2 тижні Захарчик знов був в реанімаційній палаті. А коли повернувся, то питання з випискою відстрочилось на невизначений термін.
А далі почались різні обстеження. І знову лікування.
Тепер в малюка під питанням встановлення гастростоми. Господи, скільки ж мук цій дитині випало...
Вдома на братика та маму чекають рідні. Та коли вони зможуть побачити їх - не відомо.
На сьогоднішній день в нас вже є заборгованість по лікам для малюка в розмірі 2200 грн. В запасі потрібно мати ще хоча б 3000 грн на найбільші потреби.
Окрім цього, малюку постійно потрібно здавати аналізи в Сінево. На це теж йде багато коштів.